В даний час теплі підлоги отримують все більше застосування для опалення житлових приміщень. Це й не дивно - за останні роки вони стали більш доступні споживачам в плані своєї вартості, до того-ж це - зовсім інший рівень комфорту, незважаючи на простоту цієї системи опалення, теплі підлоги - на сьогодні найоптимальніший спосіб основного або додаткового (комфортного) опалення житла.

За своєю конструкцією теплі підлоги діляться на 2 основні групи: підлоги з системою водного обігріву та електричні. Варто відразу обмовитися, що мова тут піде саме про електричні теплі підлоги.

Принцип дії електричних теплих підлог заснований на перетворенні електричної енергії в теплову - в процесі роботи нагрівальний елемент прогріває цементно-піщану стяжку (якщо використовується нагрівальний кабель) або безпосередньо плитку, укладену на підлогу, (при використанні нагрівальних матів).

Основними складовими системи електричних теплих підлог є: нагрівальний елемент - залежно від їх виконання це може бути нагрівальний кабель або нагрівальні мати, датчик температури і терморегулятор.

Як самому зробити теплу підлогу в будинку? Можна звичайно скористатися послугами організацій, які займаються реалізацією електричних теплих підлог - як правило, вони займаються і їх монтажем та підключенням. Але, в цьому випадку треба мати на увазі, що вартість монтажу становитиме приблизно від 30% від вартості самих теплих підлог.

Чи складно самому зробити теплі підлоги в будинку? По своїй суті електричні теплі підлоги - не що інше, як прихована електропроводка в підлозі, підключена до мережі ~ 220 вольт через терморегулятор і термодатчик. Схема підключення не відрізняється особливою складністю і не вимагає якихось специфічних знань з електротехніки.

Самому зробити теплі підлоги в будинку не складно. Для цього необхідно зробити наступне: визначити потужність підлоги, та виконати роботи з монтажу.

Потужність теплих підлог.

Головним критерієм при виборі та купівлі комплекту теплої підлоги є, звичайно, електрична потужність теплих підлог, яка в свою чергу безпосередньо залежить від наступних факторів:

• Площі приміщення яке буде обігріватися;

• Виду необхідного обігріву приміщення (основний, додатковий);

• Типу приміщення;

При розрахунку площі приміщення, яке буде обігріватися, враховується тільки його корисна площа, не зайнята меблями або великою побутовою технікою - холодильники, пральні машини і т.д. Тому, при розрахунку площі для вибору потужності теплих підлог потрібно відразу визначитися з розташуванням меблів у приміщенні.

Слід врахувати, що при використанні електричних теплих підлог в якості основного джерела опалення площа обігріву повинна бути не менше 70% від загальної площі приміщення - це необхідна умова.

В деяких випадках використання теплих підлог в якості основного джерела опалення дуже важко реалізується, або зовсім неможливо - зазвичай, це сильно «заставлені» меблями приміщення, тому, цей момент необхідно обов'язково врахувати при виборі комплекту теплих підлог.

Основний вид опалення (питома потужність - 150 - 180 Вт на квадратний метр) - коли теплі електричні підлоги являються основним (або єдиним) джерелом тепла. Зрозуміло, що електрична потужність цих підлог повинна бути більше, ніж у електричних підлог, призначених для додаткового опалення.

Додаткове (комфортне) опалення (питома потужність - 110 - 140 Вт на квадратний метр). Як зрозуміло з назви – призначено для використання спільно з основними джерелами опалення - газ, електрика і т.д. Добре підходить для підтримання кімнатної температури в квартирах багатоповерхових будинків з централізованим опаленням - коли опалювальний сезон ще не почався (чи вже закінчився).

Типи приміщень. Всі приміщення нашого житла мають різні функціональні особливості, відповідно і вимоги до опалення, точніше до питомої потужності системи (Вт/м2). Цілком очевидно, що питома потужність системи, скажімо, на лоджії повинна бути більше, ніж на кухні. Ось приблизні значення потужності електричної теплої підлоги, що закладається на 1 квадратний метр для різних типів приміщень (додаткове (комфортне) опалення):

Кухня, житлова кімната 110 – 150 Вт;

Засклена лоджія 140 – 180 Вт;

Ванна кімната 140 – 150 Вт.

Наведені значення питомої потужності подані з деяким запасом - в цьому випадку система буде мати необхідний резерв, працюючи на 70 - 75%.

При розрахунку потужності теплих підлог варто взяти до уваги й поверх квартири (у багатоквартирних будинках). Якщо це перший поверх, то питому потужність при розрахунку має сенс розраховувати більше на 15 - 20%.

Монтаж теплої підлоги та підключення.

Підготовка до монтажу теплої підлоги. Перш за все, необхідно провести живлення для теплих підлог. Зробити це краще окремою електричною групою з використанням пристрою захисного відключення (УЗО) - якщо в будинку (квартирі) передбачено заземлення.

Кінці живильних проводів (бажано використовувати мідний дріт перетином 2,5 мм2) зводяться в установчу коробку – в яку потім буде встановлено терморегулятор для теплої підлоги. Підійде стандартна установча коробка Ø 68 мм - «підрозетник».

Після того, як коробка з живильним проводом зафіксована в стіні, від неї до підлоги робиться штроба для відведення проводів - в неї будуть закладатися дроти нагрівального кабелю (нагрівальних матів) і термодатчика.

Штроба повинна мати достатню глибину і ширину для розміщення в ній однієї гофротруби Ø 20 мм, але краще все-ж відразу закласти їх дві - в цьому випадку для термодатчика з проводами можна буде використовувати окрему гофротрубу і в разі його несправності, згодом, він може бути легко замінений, без руйнування підлоги.

Перед монтажем теплих підлог необхідно прокласти теплоізоляцію. Це важлива деталь теплих підлог призначена для запобігання непотрібного витоку тепла вниз, що особливо важливо для квартир перших поверхів.

Шар теплоізоляції укладається на очищену від будівельного сміття і пилу, попередньо оброблену клеєм поверхню бетонної основи підлоги. Для контакту підлог з цементно-бетонною стяжкою в шарі теплоізоляції слід зробити невеликі вирізи через довільні, рівні відстані.

Далі слід закріпити монтажну стрічку на підлозі. Закріплювати її потрібно через рівні відстані (30 - 50 см), залежно від кроку укладання нагрівального кабелю, ( h ) - чим менше крок укладання, тим, відповідно менше повинна бути відстань між смугами монтажної стрічки. До бетонної підлоги кріпити стрічку найкраще дюбель-цвяхами.

Укладання теплої підлоги. Перш за все, розраховуємо крок укладання теплої підлоги. Ця розрахункова величина визначається формулою: h = (S • 100) / L, де S - площа приміщення, на яку буде покладено теплу підлогу, L - довжина нагрівального кабелю.

Визначивши крок укладання, можна приступати до монтажу теплої підлоги. Нагрівальний кабель кріпиться до монтажної стрічки за допомогою пелюсток, розташованих на ній, які відгинаються та фіксують кабель. Таким же чином кріпимо і гофротруби датчика, не забувши при цьому заглушити її кінець - щоб уникнути попадання розчину бетону всередину.

В даному випадку розглядається укладання теплої підлоги одножильним нагрівальним кабелем. При використанні двожильного нагрівального кабелю процес укладання спрощується, оскільки немає необхідності повертати другий його кінець в коробку. Однак, слід зазначити, що вартість такого кабелю завжди вище, ніж одножильного, незалежно від виробника.

Все, укладання завершено, заміряємо омічний опір нагрівального кабелю - він має бути рівним зазначеному на муфті -5 ... +10%. Після нанесення цементно-піщаної стяжки і після її повного затвердіння (приблизно 28 діб) повторюємо замір.

Підключення теплої підлоги. Після укладання теплої підлоги та заміру опору нагрівального кабелю його потрібно підключити, тут труднощів виникнути не повинно. Підключення робиться в раніше змонтованій установчій коробці - на терморегуляторі.

Маркування для комутації на терморегуляторі: L - фазний провід, N-нульовий провід, РЕ - заземлюючий провід.